Палац Корнякта (інша назва Королівська кам'яниця)— пам'ятка ренесансної архітектури, що знаходиться у Львові на площі Ринок, 6.

 

Купець-виноторговець, за походженням грек з острова Крит, Костянтин Корнякт отримав дворянство з рук короля Речі Посполитої Сигизмунда II Августа за свою вірну службу на посаді особистого королівського секретаря. Наступний король Стефан Баторій спеціальним декретом дозволив Корнякту спорудити на площі Ринок у Львові палац з шістьма вікнами — привілей, який у місті на Магдебурзькому праві не можна було купити за жодні гроші, тільки отримати за особливо видатні заслуги перед містом та державою. Авторами палацу, зведеного 1580 року, стали італійські архітектори Петро з Барбони та Павло Римлянин.

 

Спадкоємці дуже швидко пустили багатий маєток Корнякта за вітром. У середині XVII століття палац Корнякта перейшов до родини польського короля Яна ІІІ Собеського і відтоді почав називатися Королівською кам'яницею.
Фрагмент фасаду.

 

1908 року будівлю викупило місто і тут вже майже сто років працює Львівський історичний музей. 12 вересня 1908 року до 225-ї річниці розгрому Яном III Собеським турків під Віднем у палаці Корнякта відкрився музей, який на честь цієї події дістав назву Національного музею імені короля Яна III. Після радянської реорганізації тут розмістився центральний корпус Львівського історичного музею. Родзинка експозиції палацу Корнякта — так звані «королівські зали», мебльовані в стилі львівських палаців XVIII-ХІХ століть.

 

У будівлі після ренесансної перебудови збереглася готична зала — єдина українська пам'ятка світської готики XV століття. Також тут працює антикварний магазин. Надзвичайною атракцією палацу Корнякта є Італійське (або Венеційське) подвір'я, напрочуд схоже з типовими двориками Флоренції і Рима. Вже у XVIII столітті тут ставили п'єси Шекспіра. У цьому подвір'ї у теплу пору року працює кафе, тут відбуваються традиційні концерти, фестивалі класичної і джазової музики, унікальна акустика створює незабутнє враження. У подвір'ї також можна оглянути пранґер — ганебний стовп, біля якого у середньовіччі виконували покарання над злочинцями.